Цікаве

Новий правопис. Було- стало. Тут є теорія і практика.
Можна використати для проведення заходів із колегами, на уроках зі старшокласниками, які вчили правила за старим правописом.
Зручно, бо є порівняння: було- стало.
Підійде й для тих, хто опановує новий правопис.
Є практика до кожної теми.

Чи знаєте ви новий правопис? Це тренажер-гра, де питання поділені за розділами.

50 цікавих завдань з української мови. 

Завдання на логіку, знання фразеологізмів та наголосів, основних правил орфографії та пунктуації. Граматичні та лексичні помилки в реченнях 5-11 класи

Мовна гра типу джепарді. 6 тематичних груп. По 6 запитань у кожній групі.

Матеріал допоможе цікаво провести підсумкові уроки, повторити теми та підготувати учнів до НМТ. 📚 У збірнику: ✔ синтаксис і пунктуація ✔ редагування ✔ лексикологія та фразеологія ✔ комплексні мовні завдання 🎯 Підійде для: • підготовки до НМТ • підсумкового повторення • уроків української мови • розвитку мовних компетентностей 💡 Завдання створені у сучасному форматі, щоб зацікавити учнів і полегшити підготовку вчителю.

Диктанти:

1. Колір слова
Інтерактивний мультитренажер "Пишемо диктанти разом" за збірником диктантів О. Авраменка (2020). 🎯Текст диктанту з пропущеними орфограмами/пунктограмами 🎯Аудіозапис диктанту 🎯Прокоментована кожна орфограма/пунктограма

2. Борщ

3. Самобутній Бердичів

4. Національний дороговказ

5. Українська Амазонія.

Багато простих речень, ускладнених однорідними членами; складних речень, зокрема складнопідрядних із кількома підрядними, немає безсполучникових.

6. Дощова живильність

🔥У тексті багато слів із ненаголошеними голосними, є орфограми «М’який знак», «Написання слів іншомовного походження», «Подовження приголосних», «Написання частки НЕ», «Правопис прислівників», «Чергування голосних». 🔥Пунктограми: дуже багато відокремлених обставин (дієприслівниковий зворот і одиничні дієприслівники), тому можна сміливо використовувати текст у 7-8 класах; є однорідні члени речення, є складне речення з кількома підрядними.

7. Єдина у світі вишита книга

Д-у-у-у-же багато орфограм з ненаголошеними голосними.

Написання великої букви у власних назвах та лапок

Написання слів іншомовного походження

Написання м'якого знака

Подвоєння/подовження приголосних

Написання префіксів та суфіксів.

Із пунктуації складних випадків небагато (зелені лампочки): кіілька СПР з кількома підрядними, однорідні члени, відокремлена обставина, вставне слово, складносурядне речення.

9. Я серед нив.

У тексті дуже багато слів з орфограмами з ненаголошеними голосними, знаком м'якшення. З пунктограм багато речень з однорідними членами, кілька речень складнопідрядних і безсполучникових. Є більше можливостей - дайте учням тренажер , де пояснено кожну орфограму та пунктограму. Варто клікнути на на лампочку.

30 змін до правопису

ДИРЕКТИВНА НОРМА (та, що без варіантів):

Латинський корінь -ject- передаємо з «є»: проєкт, проєкція, проєктор (як траєкторія) (§ 126).

Пишемо без «й» слова Ісая, Гоя, Соєр, Хаям; секвоя, фоє, єті й подібні (§ 126).

Разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом бліц-, екстра-, максі-, міді-, міні-, преміум-, топ-, флеш-; віце-, екс-; арт-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, економ-, поп-, прес-, смарт- та ін.: бліцновини, мінісукня, преміумклас, флешпам'ять, віцепрезидент, ексміністр, артгалерея, бодибалет, бодіарт, вебсторінка, економклас, етногурт, попмузика, прессекретар, масмедіа, токшоу, смартгодинник, дрескод, топменеджер (але «топ» не поєднується з числівниками) (§ 35).

Числівник «пів» з іменниками пишемо окремо: пів року, пів яблука, пів Європи, але півзахисник, півмісяць, півострів (§ 36).

За допомогою суфіксів -к-(а), -иц-(я), -ин-(я), -ес-(а) та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі: директорка, верстальниця, філологиня, патронеса тощо (§ 32).

Священник пишемо з подвоєнням, як письменник (§ 29).

Пишемо двотижневий, тривідсотковий, чотириярусний, але двохсотий, трьохтисячний, чотирьохмільйонний, чотирьохмільярдний (§ 35).

Дробові числівники: дві третіх, три четвертих (замість дві треті, три четверті) (§ 107).

Російські прізвища, що в мові оригіналу закінчуються на -ой, пишемо з -ий: Донський, Трубецький, Крутий. Але Лев Толстой (§ 144).

До мʼякої групи іменників належать імена Ігор, Лазар (Ігоря, Ігорю, Ігорьович; Лазаря, Лазарю, Лазарьович), а також слово хабар (хабаря, а не хабара) (§ 66).

У звертаннях форму кличного відмінка набувають обидва слова: па‌не лейтена‌нте, бра‌те Пе‌тре, лі‌карю І‌горю, побрати‌ме Іва‌не (§ 87).

Сер, сір, гер у кличному відмінку мають таку саму форму, що й у називному (§ 87).

Назви віртуальних (соціальних та ін.) мереж у родовому відмінку мають закінчення -у: інстаграму, телеграму, фейсбуку, ютубу (§ 82).

Звук [h] передаємо буквою «г»: госпіс, гостел, Гарвард, Гельсінкі, окрім деяких європейських слів (хо‌бі, хоке‌й, хол, хо‌лдинг) та всіх слів східного походження (брахма‌н, джиха‌д, моджахе‌д, харакі‌рі) (§ 122).

Англійське буквосполучення ck відтворюємо українською буквою «к» без подвоєння: Ді‌кенс, Те‌керей, Бе‌кі, Бу‌кінгем (§ 128).

Німецьке буквосполучення ei передаємо як «ай» («яй»): Віттгенштайн, Фляйшер; буквосполучення eu – як «ой»: фройляйн, Нойбауер. У давніших запозиченнях німецьке буквосполучення еі передаємо в транслітерованому вигляді через «ей»: крейцер, гросмейстер, Гейне, Лейпциг (§ 136).

Сватове, Синельникове відмінюються, як Рівне (Сватового, Синельникового, Рівного), а Косово, Мукачево — як Дубно (Косова, Мукачева, Дубна) (§ 152).

У назвах свят та історичних подій з великої пишемо тільки першу літеру (День пам’яті та примирення), а в назвах державних українських свят — усі слова (День Незалежності України) (§ 52).

З великої букви пишемо займенники «Ви», «Ваш» як форму ввічливості у звертанні до однієї конкретної особи в листах, офіційних документах тощо: «Повідомляємо Вам…», «Вітаємо Вас…», «У відповідь на Ваш запит…» (§ 60).

Ставимо відступи обабіч скісної риски: синтетизм / аналітизм (окрім та/або, і/або, с/г, р/р, км/год і под.) (§ 165).

ВАРІАТИВНА НОРМА (можна і так, і так):

Ґ, ґ на місці G, g у запозичених власних назвах: Ґете і Гете; Ґуллівер і Гуллівер (§ 122). Але пошукова система «Гугл», а не «Ґуґл». Якщо без родового слова — з малої і без лапок: гугл (§ 54).

Буквосполучення th у словах грецького походження можна передавати літерами «т» і «ф»: етер і ефір, катедра і кафедра, міт і міф, Атени і Афіни (§ 123).

У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов,

буквосполучення au можна передавати як «ав» і «ау»: авдиторія і аудиторія, фавна і фауна, павза і пауза, лавреат і лауреат (§ 131).

На початку чотирьох слів можна писати «и»: ирій, ирод, икати, ич (индика немає) (§ 2).

У назвах церковних звань, титулів та чинів уживаємо префікси архи- та архі-: архимандрит і архімандрит, архиєрей і архієрей, архистратиг і архістратиг та ін. (§ 31).

У родовому відмінку іменників lll відміни можемо писати закінчення -и та -і: кро‌ви й крові, любо‌ви й любові, о‌сени й осені, со‌ли й солі, Ру‌си‌ й Русі, Білору‌си й Білорусі; гі‌дности й гідності, незале‌жности й незалежності, ра‌дости й радості, сме‌рти й смерті, че‌сти й честі (§ 95).

Назви міст у родовому відмінку можуть мати закінчення -у (-ю) та -а (-я): Амстердаму і Амстердама, Лондону і Лондона, Парижу і Парижа, Чорнобилю і Чорнобиля (окрім назв міст із суфіксами -ськ-, -цьк-, -ець-, -ів- (-їв-), -ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ач-, -ич-, елементами -бург-, -град- (-город-), -піль- (-поль-), -мир-, -слав-)) (§ 82). Тобто можна «Херсону», але не «Києву», «Тернополю», «Луганську».

Чоловічі прізвища, що закінчуються на -ин, -ін, -їн, у давальному відмінку мають закінчення -у та -ові: Яковишину та Яковишинові, Палладіну та Палладінові, Ільїну та Ільїнові (§ 83).

Прізвища прикметникового походження, що закінчуються на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн), у кличному відмінку можуть мати закінчення -е: Що‌голеве і Щоголів, Глі‌бове і Глібов, Гуля‌єве і Гуляєв, Степани‌шине і Степанишин (§ 87).

У звертаннях, що складаються із загальної назви та чоловічого прізвища, у форму кличного відмінка прізвище можна ставити, а можна й не ставити: дру‌же Макси‌менку і друже Максименко, коле‌го Євгенищуку‌ і колего Євгенищук, па‌не Кова‌лю і пане Коваль (§ 87). Але у звертаннях до жінок форму кличного відмінка завжди мають і загальна назва, і прізвище: добродійко Вариводо, пані Гаркуше, поетко Забашто (§ 74).